Історія села Старі Кути

Перша письмова згадка про село Старі Кути в 1448 р. Межує з смт. Кути, селами Слобідка, Тюдів, Черганівка. Висота над рівнем моря в центрі 430 м. Відстань від Косова 9 км, від залізничної станції Вижниця — 3 км.

Присілок Пеньківка, кутки: Каменець, Цикалівка, Кардашівка, Перебеївка, Лазорики, Кривий вивіз, Ян, Долина, Помірки, Павуші.

Поблизу села протікає р. Черемош, в яку впадають потоки Каменець і Гнилиця. Над селом здіймаються Овидова гора (729 м), хребет Хоминський (879 м). Лісові та інші урочища: Озеро, Присніп, Кадуб, Павуші, Пилипе, Шуханове, Кечарушки, Осік, Рум’янка, Соломонове, Іленчине, Кузьмінова яма, Фалашеве, Кремениця, Покрівське, Гаївка, Загалич, Поточина.

2311 господарств. Типові прізвища: Близнюк, Будз, Лазорик, Ковалюк. Населення займається садівництвом, килимарством, гончарством, лозоплетінням, різьбярством, вишивкою, писанкарством.

Колективне сільськогосподарське підприємство ім.Т.Шевченка (голова С.Ковалюк) об’єднує 157 працюючих, за ним закріплена площа 460 га, наданих у паї. Старокутські люди були в числі перших емігрантів до інших країн, звідки й завезли чимало сортів яблук, груш, слив, черешень та винограду. Плоди садів мешканці продавали не лише в усіх куточках України, але й колишнього Радянського Союзу. Надаючи велику перевагу садівництву та виноградництву, селяни утримують 230 голів великої рогатої худоби, 24 коней, 216 свиней та 206 бджолосімей.

Промислові підприємства: приватний завод «Керамік» (виробництво кахелю і керамічних виробів); фабрика «Дударик» (виробництво шкільної і кравецької білої та кольорової крейди).

Село має 24 вулиці, їхня загальна протяжність 36 км., 5 з яких мають тверде покриття. Автобусні рейси через село до Львова, Івано-Франківська, Чернівців, Коломиї, Косова, Снятина, Верховини та ін. Відділення зв’язку в смт.Кути, є АТС, філія Ощадбанку в Кутах.

Школа існує з 1775 р. (початкова), будинок зведений у 1880 р., тричі добудовувався: після війни у 1961 р. та 1989 р. (добудова триває). Директор Я.Близнюк. На присілку Пеньківка школа-садок «Гуцулочка» у типовому приміщенні (директор М.Ковалюк).

Народні доми в центрі (1965) та на Пеньківці, 2 бібліотеки, 2 кіноустановки, 2 фельдшерсько-акушерські пункти (зав.М.Федюк, Н.Худик). В селі 19 магазинів, з яких три – промислові.

З 1902 р. в селі діяла читальня «Просвіти» (заборонена в 1939 р.). Діють осередки: НРУ, ДемПУ, УРП, товариства «Просвіта», Союзу українок.

Релігійні громади: УГКЦ — Преображенська церква, храмове свято 19 серпня (Преображеніє Господнє); громада УПЦ-КП, Покровська церква, храмове свято 14 жовтня (Покров Пресвятої Богородиці).

У Старих Кутах у 1901–1905 рр. бував І. Франко, у 1901 р. — Леся Українка. У 20–30-х роках у селі жив адвокат і громадський діяч Д. Кулик, репресований радянською владою. У його будинку бували І. Франко, Леся Українка, О. Кобилянська, Г. Хоткевич та ін.

Відомі вихідці із села: М. Гоцко, колишній директор школи, поручник УГА; П. Будз, підполковник УГА; М. Романюк, професор університету в Польщі; А. Яворський, директор школи, голова читальні; М. Будз, доктор технічних наук; М. Савчук, доктор технічних наук, кандидати наук Д. Фединчук, Б. Том’юк, М. Близнюк; поет Микола Близнюк; знавець Гуцульщини, автор численних художніх творів Ярослав Гавучак; краєзнавець і громадський діяч В. Близнюк.

Пам’ятки історії і культури: Преображенська церква та дзвіниця 1865 р.; Покровська церква 1882 р.; хрест на знак скасування панщини 1848 р.; пам’ятний знак жертвам війни (1967, скульптор І. Андрійканич); меморіальна дошка про перебування І. Франка в селі встановлена 11 липня 1989 р. на будинку адвоката Д. Кулика, влітку 1993 р. тут встановлено барельєф І. Франка; могила січових стрільців; пам’ятник Т. Шевченку (скульптори Василь і Володимир Одрехівські), відкритий 22 травня 1994 р.; символічна могила борців за волю України, освячена єп. Василиком 22 червня 1994 р.

У 1942–1952 рр. в лавах УПА полягли понад 70 жителів села. 99 чоловік були засуджені до тривалих термінів каторжних робіт, 209 чоловік вивезено. На радянсько-німецькому фронті загинули 32 старокутчани. Десятки жителів села загинули в ході відплатних операцій ОУН-УПА проти активістів радянської влади.

Старокутчани брали участь у національно-визвольній боротьбі під проводом Богдана Хмельницького. В родині Глібчуків-Шабельків зберігається бойова козацька шабля, яку далекий предок заповів передавати з покоління в покоління. Тут діяв загін опришків на чолі з Білоголовим. В альбомі «Українські січові стрільці» знаходимо чимало прізвищ уродженців Старих Кутів. Уславлене це село іменами повстанців, старшин УПА, діячів ОУН.

Пам’ятки природи: соляні криниці на вул. Банській; виходи вапняків третинного періоду на південно-східному схилі гори Овид; вольєр в урочищі Дубина; відслонення пісковиків на лівому березі Черемошу та в урочищі Каменець; городище часів Київської Русі.